Главная » Новости » Світова фінансова криза у 2019 році: чи варто хвилюватися українцям

Світова фінансова криза у 2019 році: чи варто хвилюватися українцям

Очільники Міжнародного валютного фонду заявили, що світ чекає на ще одну фінансову кризу. Не меншу за розмахом, ніж та, яка похитнула всіх в 2008 році. Про це ж говорять і у Світовому банку.

Чому може настати криза

Міжнародний валютний фонд припускає настання світової фінансової кризи, адже ціни на сировину знижуються. Негативно впливають на глобальну економіку й борги держав, нерівність у технологіях та торгових правилах. 

Читайте також: Підкоряються президенту: хто просуває до влади корумпованих чиновників

Експерти зазначили, що впродовж останніх 100 років головна боротьба йшла за вуглеводні. Зараз світ входить в нову епоху: інновації, нові технології та Ілон Маск знижують економічний та політичний вплив сировинних країн. 


Політична та фінансова ситуація на ринках, що розвиваються – нестабільна

Обсяг видобування нафтопродуктів з нових родовищ в останні роки послідовно зменшувався. А без нових інвестицій впродовж наступних п’ять років світовий нафтовидобуток скоротиться вдвічі.

Інвестори ж готові вкладати гроші в Маска, а не в нафту. То ж нафтові країни будуть втрачати робочі місця. Це підтвердили у Міжнародній організації праці, та ще й додали, що нас чекають масові безлади завдяки безробіттю.

У Світовому банку припустили, що нова фінансова криза настане вже у 2019 році, адже останні півстоліття глобальні рецесії відбувалися приблизно раз на 10 років.

Коли у світі були фінансові кризи

 У 1987 році був «чорний понеділок» – це коли індекс Доу-Джонса різко впав.

Що таке індекс Доу-Джонса?Біржовий індекс цінних паперів 30 найбільших американських підприємств, створений у 1896 році редактором The Wall Street Journal і співзасновником Dow Jones & Company Чарльзом Доу. Разом з Dow Jones Transportation Average найстарішим індексом цінних паперів у США.

А у 1998-му кризу відчули на собі й українці – долар з 1,8 гривні став коштувати 5. У 2008 році фінансовий обвал розпочався з іпотечної кризи в США, а долар з 5 гривень піднявся до 8.

Якщо раніше Світовий банк очікував поступового зниження темпів зростання світового ВВП, то зараз економісти говорять про різке гальмування. А ще додаються торговельні війни між США та Китаєм, різке посилення кредитно-грошової політики у США, зростання процентних ставок в тій же Америці.


З моменту останнього спаду минуло 10 років

Напружена ситуація на Корейському півострові, на Близькому Сході, між Росією з США та Європою, і нещодавній конфлікт між Індією та Пакистаном оптимізму не додають.

Як це зачепить Україну та що робитиме Кабмін

У МВФ переконані, що криза зачепить ті країни, які займаються продажем сировини. За великим рахунком це стосується й України – значну частину ВВП в нас становить саме сировина, а зерно та метал формує основну частку всього експорту країни.

Здавалось би, що на житті кожного падіння ціни на сировину не позначиться. Але це не так: прогнози невтішні. Низька ціна на зерно чи труби – менше валюти в країну. Менше валюти – зростає курс долара, інфляція, ціни. Та ще й величезний державний борг важче віддавати.

Скоріше за все, що український уряд запустить друкарський станок. Адже якщо в світі криза, то нашим міжнародним партнерам буде не до нас: свої пожежі гаситимуть, а не шукатимуть гроші для України. 

Оскільки ніяких інвестиційних проектів держава не запланувала, то і додатковим коштам немає звідки взятись. Це лише розвинені країни конкурують за підприємців, а в нас таке не прийнято. Тільки лякати їх вміємо: то планку єдиного соціального внеску погрожуємо підняти, то IT-ФОПи оподаткувати по повній.


IT-галузь входить до трійки індустрій з найбільшою часткою ВВП країни

Бізнес-клімат в Україні лише погіршується. Таке ганебне явище як рейдерство досі існує, справедливості в судах не дочекаєшся, силовий тиск на бізнес здійснюється і далі.

Читайте також: Боротьба з ФОПами: ITшники можуть виїхати з України

То ж не дивно, що інвестиції в країну не йдуть, бізнес бурхливо не розвивається. І це впливає на наше щоденне життя – на дороги, на медицину, освіту, на нашу безпеку. Адже всі ці речі, які гарантує держава своїм громадянам, фінансуються з бюджету. А бюджет наповнюється податками – від бізнесу та від людей.

Про фінансову поведінку українців

За даними Національного банку, українці стали більше брати в борг у банків, під високі відсотки. Найчастіше – під споживчі кредити на техніку, телефони, менше – на іпотеку. У 2008 році ринок кредитування раптом став мильною бульбашкою і вибухнув світовою фінансовою кризою.

Курс долара зріс майже вдвічі, деякі так і не оговталися і досі виплачують банкам за квартири та машини. Тоді Україна виявилася не готовою до таких подій. За кредитним бумом настав бум неплатежів, кількість проблемних позик збільшувалася, банки посипалися. Пройшло 10 років, і ми все забули.

Споживачів не лякає, що за товар вони платять практично півтори ціни. Рідко покупці шукають більш вигідну пропозицію від іншого банку, адже це доведеться витрачати час. Значно простіше оформити все в супермаркеті, швидко і без зайвих зволікань. 

Ніхто не зважає, що ціна кредиту в середньому 30%: 18% облікової ставки – вартість грошей, плюс 12% ризику. А в Європі – 3%. Це 1% облікової ставки Європейського Центрального Банку і 2% ризику.

Як вберегтися від тяжких наслідків кризи

Оскільки криза справді може відбутись, і про це говорять більшість експертів, то варто почати відповідально ставитись до витрат. Чи справді ми готові переплачувати 50 чи 70% вартості товару за розстрочку на таку бажану пральну машинку, якщо в іншому банку кредит дешевший.

Після кризи 2008 року експерти наввипередки давали поради, яка поведінка дозволила б вберегтись від тяжких наслідків. Основні поради: не брати кредити у валюті, не купувати валюту після стрибка, коли курс вже виріс, але купувати на мінімумі.

Не продавати нерухомість зразу після кризи, коли ціна низька. Але якщо підготувались та заощадили гроші, то криза – хороший час для покупки. Ну і звісно – накопичувати капітал, щоб пережити кризу, а може навіть і придбати щось за вигідною ціною.


Криза – хороший час для покупки нерухомості

Про фінансові загрози мала б думати держава. Очільниця МВФ Крістін Лагард ще у 2018 році закликала міністрів фінансів бути обережними і підготуватися до можливого настання кризи. Радила продумати політику і реформи, які будуть стимулювати зростання.

Цікаво, чи наше Міністерство фінансів врахувало пораду основного кредитора, та це – риторичне запитання. Ніяких точок зростання чи стимулювання в бюджеті не передбачено. Навіть податок на виведений капітал, про який говорять три роки, не спромоглись запровадити. 

В рік подвійних виборів – не до світових криз. У нас всередині країни така турбулентність, що зовнішні загрози відходять на другий план. Для очільників країни головне зберегти владу. То ж як і завжди нам доведеться самим розв’язувати власні проблеми.

Читайте також: Сонячні офшори: шокуючі схеми, через які український бюджет втрачає мільярди

Якщо світова фінансова криза настане, то ніхто нам не допоможе. То ж закликаю громадян, про всяк випадок, розраховувати лише на себе.

А якщо хочете щоб ситуація в країні змінилась, то можете почитати економічні програми перед виборами: і президентськими, і парламентськими. Адже саме політики відповідальні за економічну ситуацію в країні.

comment closed